Медична реформа в Україні: що загрожує пацієнтам? [ Редагувати ]

Лише місяць до початку другого етапу медичної реформи. Яку вже не тільки в опозиції критикують, а й у владі не захищають. Якщо раніше медреформа поширювалася тільки на першу ланку охорони здоров'я, то тепер зміни мають охопити й спеціалізовану допомогу.

Але поки що... Цей другий етап видається негативнішим, ніж навіть той занедбаний стан медицини, що маємо зараз.

Скільки лікарень на порозі закриття? Чи буде масове скорочення медиків? І чого чекати пацієнтам? Богдан Вербицький з'ясовував.

Головний - хронічно хворий пацієнт країни. Діагноз - поставили давно. Рецепт порятунку - виписали кілька років тому.

"Це перший крок. Щоб доплисти до іншого берега, треба від цього відійти".

Реанімувати медицину сподіваються реформою. Перший етап уже минув, другий - стартує з першого квітня.

"Ну це просто нереально! Ця реформа просто не продумана і веде до геноциду".

Чи така страшна реформа як її малюють? Чи закриватимуть лікарні? Чи звільнятимуть медиків? І головне - Як лікуватимуться українці?

Більше як п'ять тисяч жителів. Дитячий садочок, школа і поліклініка. Ми приїхали у село Вороньків. До столиці звідси кілометрів 40. А ця одноповерхова будівля місцева лікарня. На вході бачимо викладений кахлем рік будівництва. Медзакладу пів століття.

"Тут я. В мене фізрозчини тут, ну може якась екстрена допомога. Так ми тут оце проводимо в цьому кабінету".

Медсестра пані Лариса Михайлівна проводить нам екскурсію. У коридорі зустрічаємо її колег. Загалом у лікарні працює близько десяти людей. Отримують - мізер. Лікарка Паша Степанівна тут на чверть ставки.

"Це скільки? - Ахахахахах. Це 900 гривень".

Лікарі зізнаються: зараз хворих небагато. Усе залежить від сезону. Однак є постійні пацієнти:

Утім вороньківському стаціонару функціонувати вже недовго - до кінця року його закриють. Через другий етап медреформи. Тут залишать тільки денне відділення та поліклініку.

"Що лікарню закривають? Боже сохрани! Хлопці, шо ви! Це не в якому разі не можна. Де цим всім людям діватися, де? Та тут стільки сіл до цієї лікарні! Да які тут врачі тут хороші! Та ви шо, ні в якому разі", - говорить Надія Кіндратівна, пацієнтка.

До лікарні у Воронькові їдуть люди з п'яти навколишніх сіл. Надія Кіндратівна - одна з трьох пацієнтів. Проходить реабілітацію після інсульту. Тож чому закривають стаціонар? Для оптимізації. 

"Якщо лікарня, чи пологовий будинок приймає одні пологи в рік, а інший пологовий будинок спеціалізується і приймає 800 пологів в рік  ви розумієте, який не співрозмірний рівень кваліфікації", - говорить Олександр Торгун, експерт з охорони здоров'я Українського інституту майбутнього.

"От закриють куди нам їздить, у Бориспіль?" - задається питанням пацієнтка із запаленням легенів Софія Миколаївна.

У Борисполі вже створили опорну лікарню. І це ще один елемент змін у медицині. Загалом в Україні має бути 212 опорних лікарень. Головний принцип - логістика. Теоретично, швидка має доправити пацієнта в медзаклад щонайдовше - за годину. 

Ми вирішили перевірити імовірність цього на практиці.

Із Воронькова до Борисполя приблизно двадцять кілометрів. Та ще й дорога хороша - регіон усе-таки столичний. Тож до опорної лікарні доїжджаємо за 23 хвилини. Це просто чудовий результат. І на жаль, це радше виняток для українських реалій, ніж правило. 

Бо в багатьох районах розбиті і старі машини швидкої просто не доїдуть непроїзними дорогами до опорної лікарні за годину.

"Якщо будуть тільки опорні лікарні - відстань 120-160 кілометрів від населених пунктів".

Тож є ризик, що люди будуть позбавлені екстреної допомоги, яку надаватимуть Лише в опорних лікарнях. Спеціалісти вузького профілю і далі працюватимуть у місцевих шпиталях. Але вони мають підписати контракт з Національною службою здоров'я України. Інакше - їх просто закриють.

"Він повинен стати некомерційним комунальним підприємством. Друге - має бути медична інформаційна система, яка працює з електронною базою даних, передає інформацію про пацієнта. Третє має бути відповідна ліцензія. Четверте - має бути підписаний контракт з НСЗУ", - говорить Олександр Торгун, експерт з охорони здоров'я Українського інституту майбутнього.

У черзі "на підпис" - більше як півтори тисячі лікарень.

"Це більше 90 відсотків усіх медичних закладів", - говорить Оксана Мовчан, т.в.о. голови Національної служби здоров'я України.

"Гончарук! Гончарук! Гончарук! Вийдіть, розкажіть нам. Реформа першого квітня".

Але що робити тим 10 відсоткам лікарень, які потрапляють під оптимізацію? Цього тижня медики на мітинг виходили. Найбільше бояться - скорочень.

"Ще перше квітня не настало, а лікарні вже почали скорочуватися, закриватися віддалення, скорочуватися персонал, якого і так не вистачає катастрофічно. Почали, як ми назвали їх, листи щастя отримувати медпрацівники, де попереджається про зарплати не менше мінімальної", - говорить Ніна Козловська, медсестра.

Ніна - одна з організаторів мітингу. Ще в листопаді медсестра Броварської лікарні почала закликати своїх колег не мовчати. У соцмережах - запустили навіть флешмоб. 

"Це просто приниження медиків. Щоб хірург вищої категорії отримував п'ять тисяч гривень? Ну це вибачте смішно", - говорить Ніна Козловська, медсестра.

"Якщо не почати реформувати вторинну ланку, то підвищення заробітних плат не відбудеться. Якщо не трансформувати лікарні в комунальні некомерційні підприємства, то залишиться та сама тарифна сітка, яка є несправедливою", - говорить Тетяна Бойко, директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров'я України.

До змін уже готуються і в Кам'янському на Дніпропетровщині. Тут уже навіть провели скорочення. Щоправда, не лікарів, а бухгалтерів! Їх у центрі первинної медчиної допомоги було... Семеро!

"У меня на 600 сотрудников 7 бухгалтеров-экономистов, тут на 140 7 бухгалтеров. То есть содержание админхозапарата сюда очень много. Как работали медики так и работать", - говорить Сергій Задоя, генеральний директор КНП Кам'янської міської ради "центр первинної медико-санітарної допомоги №3".

Утім скорочувати лікарів у Кам'янському таки будуть. До звільнень готуються в дитячій міській лікарні. Її планують приєднати до іншої. Відповідне рішення має ухвалити госпітальна рада.

"Потому что 72 млрд которые выделены по НСЗУ это не достаточно для здравоохраненя. Потому что запущено все, не обнавлятся ни обордовение, не обнавляется ничего", - говорить Володимир Братанов, директор КНП Кам'янської міської ради "міська дитяча лікарня".

Теоретично - кошти лікарням другої ланки має надавати служба здоров'я. Принцип - уже знайомий - гроші йдуть за пацієнтом.

Як надаватимуть допомогу? Якщо хвороба "терпить" - йдете до сімейного лікаря. Він виписує направлення до потрібного спеціаліста в державну лікарню, яку оберете Ви. І консультацію, і процедури, і навіть препарати - оплачує держава.

І тут виникає головне запитання. Скільки держава готова виділити на пацієнта? За вже затвердженим прейскурантом консультація лікаря коштує... 49 гривень. Візит до стоматолога - менше як десять!

Розписані ціни і на операції. Приміром, видалення апендициту - майже вісім тисяч гривень. Жовчного - 7.

Чи не найвитратніші серцево-судинні захворювання. На лікування інсульту відрахують 20 тисяч гривень. 

"Навіть введення препарату, що розріджує кров і розчиняє тромб - Альтеплаза, коштує від 13 до 18 тисяч гривень. Не інструментальне обстеження, магнітно-резонансна томографія, потім потрібно, щоб фахівець подивися, невролог. собівартість всіх цих послуг, фактично, близько 50 тисяч гривень", - говорить Олександр Торгун, експерт з охорони здоров'я Українського інституту майбутнього.

50 тисяч мінус запропоновані 20 виходить 30 тисяч прогалини. Хто їх заплатить? За задумом авторів медреформи, недостачу має покривати не пацієнт, а місцева влада. І знову ж таке - це в теорії. Бо на практиці - місцеві бюджети часто недофінансовані. Та навіть якщо покрити Всю суму, вилікувати пацієнта на ці кошти неможливо.

Ось з такого обходу починається кожен ранок Олександра Дашка. Він завідувач другого хірургічного відділення черкаської міської лікарні швидкої допомоги. Саме сюди доправляють найважчих пацієнтів. Мінімальний тариф за одну проліковану людину - 4,5 тисячі гривень. За таких умов, каже Олександр, ні про яке підвищення зарплат мова не може йти взагалі.

"Сюди входить пролікувати людину повністю, забезпечити всім, плюс наша заробітна плата …не моя заробітна плата, а всього колективу як ви думаєте, хватить цих грошей на зарплату", - говорить Олександр Дашко, завідуючий хірургічним відділення №2 Черкаської лікарні швидкої допомоги.

Однак, щоб виплатити її спочатку потрібно дочекатися цих грошей від служби здоров'я. А їх медзаклад отримуватиме частинами. 60 відсотків одразу, решту - після завершення лікування. І це теж ризик. Бо ці 40% можуть легко "загубитися".