Торгівля з агресором: як виправити цю несправедливість [ Редагувати ]
Польське Міністерство сільського господарства погодилося з умовою фермерів заборонити транзит українського зерна. Це вимога польських аграріїв до європейської влади на додачу до скасування так званої "Зеленої угоди". Напередодні Польщу охопив черговий масовий страйк аграріїв.
У Єврокомісії уже заявили, що підуть на поступки. Проте питання, як бути з українською продукцією досі не вирішене. Одна з ідей запровадити мита на російське та білоруське збіжжя. Чи звільнить це ринок для українського зерна? І чи допоможе вгамувати протести польських фермерів? Розбиралася Ольга Жидецька.
Під обстрілами та мінною загрозою Україна розпочала вже третю воєнну посівну. На додачу до смертельної небезпеки від російських ракет нашим фермерам болить голова, чи вдасться продати майбутній урожай. Особливо гірко від того, що ті самі європейські сусіди закривають свої кордони для українського збіжжя.
Людмила Мартинюк, голова агрофірми:
Вони просто не розуміють, якою ціною нам дістається це зерно. Унаслідок війни подорожчали всі енергоносії, промислова продукція, дизпаливо, запчастини, логістика. І коли ми в таких умовах бойових це зерно виборюємо, то цей урожай - його собівартість дуже висока, а ціни ринкові дуже низькі.
У цій ситуації ще абсурднішим виглядає те, що європейський ринок досі відкритий для продовольства з росії та білорусі. Тож Україна порушує питання доцільності торгівлі з рф перед партнерами з ЄС.
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України:
Під час повномасштабного вторгнення, санкцій, загроз зі сторони росії для Європи їхній імпорт в Євросоюз зростає. Питання в зростанні з 4,9 до 5,1 мільйона за 11 місяців. І це та частка, де могли б бути польські й українські фермери. Чому це мають бути російський бюджет і російська держава-агресор?
Приміром, за даними ООН, торішній імпорт агропродукції з росії до Польщі перевищив рівень 2021. Більш ніж удвічі зріс імпорт зернових і олійних. Схожа ситуація і в торгівлі з білоруссю.
Водночас із вересня під тиском протестувальників Польща заборонила ввезення цих культур з України. У Єврокомісії торгівлю з країною-агресоркою пояснюють "економічним реалізмом".
Януш Войцеховський, єврокомісар із питань сільського господарства:
ЄС експортує до росії набагато більше товарів, ніж імпортує. На рівні ЄС експорт сільгосппродукції до росії становить сім мільярдів євро на рік, тоді як імпорт становить два мільярди євро на рік. Тому ми також повинні розглянути можливі наслідки, якщо росія відповість ембарго.
Однак під тиском Польщі та країн Балтії у Брюсселі таки замислилися, як усунути несправедливість. Як повідомляє, "Файненшнл Таймз", уже найближчим часом Євросоюз може запровадити мита на російський та білоруський агроімпорт - 95 євро за тонну зернових. А також 50% податку на насіння олійних культур і отримані від них продукти.
Це має прибрати попит на дешевий російський товар. Експерти кажуть, також відкриває додаткові перспективи для української продукції.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:
Це такий досить хороший варіант. Чому? Тому що, умовно, тонна пшениці коштує зараз в межах Європи 190-200 доларів. Якщо вона буде коштувати 295, самі розумієте, з економічної точки зору, нікому не буде вигідно її купувати. І тут з'являється ще додатковий стимул і інтерес для торгівлі з Україною.
Та от чи дозволять зайняти нішу російського зерна українському польські фермери? Експерти зауважують: одна з причин їхніх протестів і невдоволення саме нашим зерном - боротьба з конкуренцією на перспективу.
Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки:
Причина більш така глобальна. Це потенційний вступ України в ЄС, що може загрожувати європейським виробникам в довгостроковій перспективі. Це правда. І тому зараз розробляється формат вступу України в ЄС в частині синхронізації української та європейської аграрної політики. Насправді це досить складна задача, поєднати це все, зробити так, щоб європейські фермери залишалися конкурентними.
В українському уряді запевняють: на сьогодні Київ робить усе, щоби подолати кризу з блокуванням кордонів. 90% українського експорту прямує через порти Чорного моря та Дунаю. Через Польщу і Словаччину зерно йде лише транзитом, контроль за цим посилено.
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України:
Україна готова до подальших скоординованих кроків із сусідами та Єврокомісією для розблокування кордону та відновлення експорту та транзиту українських товарів. Перш за все, сільськогосподарської продукції.
Тим часом у Брюсселі ніяк не погодять продовження угоди з лібералізації торгівлі для України ще на рік. До неї пропонують внести так звані "екстрені гальма".
Тобто, Єврокомісія зможе припиняти український імпорт до окремих країн чи ЄС загалом, якщо він перевищить показники 2022-2023 року. Окрім м'яса птиці, яєць та цукру, список вже розширили на пшеницю, овес, кукурудзу, крупи та мед.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:
Відверто кажучи, економічного обґрунтування для заборони української продукції її немає. Чому? Тому що цифри говорять самі за себе в контексті обміну товарами, зокрема яйця, це в межах виробництва Європи 1% курятина, це 2% цукор, це 3%. При тому всьому, що вони активно ці групи товарів закуповують на інших континентах, я вже не кажу про території Європи, а інших континентах.
Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки:
Варто розуміти, що спільна аграрна політика ЄС дуже протекціоністська. Вони дуже багато витрачають на підтримку фермерів, навіть неефективних. І тут дійсно це не вигідно ЄС, скажімо так, їм вигідно було ці субсидії спрямовувати кудись в інші сфери й закуповувати продовольство. Але вони вибрали такий шлях.
Керівництво ЄС також вже погодилося на певні поступки для європейських фермерів щодо "Зеленої угоди". Тим не менш польські аграрії, схоже, і не думають згортати протести.
